Пятница, 24.05.2019, 21:17
Приветствую Вас Гость | RSS
Главная страница

Украинская Баннерная Сеть
| Регистрация | Вход
Меню сайта
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 112
Форма входа
Календарь новостей
«  Ноябрь 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
Поиск по новостям
Друзья сайта
Статистика
SITE LOGO
Начало » 2010 » Ноябрь » 23 » 8–10 жовтня 2010 року у Львові відбулася Міжнародна конференція Міжнародної асоціації гуманітаріїв (МАГ), організована та проведена МАГ на
8–10 жовтня 2010 року у Львові відбулася Міжнародна конференція Міжнародної асоціації гуманітаріїв (МАГ), організована та проведена МАГ на
8–10 жовтня 2010 року у Львові відбулася Міжнародна конференція 
Міжнародної асоціації гуманітаріїв (МАГ), 
організована та проведена МАГ на базі Українського Католицького університету (УКУ)


На урочистому відкритті конференції 8 жовтня 2010 р. виступили ректор УКУ о. Борис Ґудзяк, Директор міжнародних програм Американської ради наукових товариств Анджей Тимовський, а також Президент Міжнародної асоціації гуманітаріїв Владимир Кравченко, які привітали учасників наукового зібрання. Одразу після відкриття в рамках першого пленарного засідання прозвучала доповідь запрошеного доповідача Марка фон Гаґена «Гуманітарні науки в облозі: Аризона, Україна», який викликав дискусію на тему стану гуманітаристики як на пострадянському просторі, так і в усьому світі.

Увечері на урочистому прийнятті в палаці Потоцьких відбулося вручення премії ім. Соломії Павличко, яку цього року дістав Володимир Кравченко. Було також оголошено про результати виборів Президента та Ради МАГ. На новий строк Президентом МАГ було переобрано Володимира Кравченка, який виконує обов’язки Президента від 2007 року. До складу новообраної Ради МАГ увійшли Ніколай Вахтін (Санкт-Петербурґ), Ярослав Грицак (Львів), Боріс Колоницький (Санкт-Петербурґ), Володимир Кравченко (Харків), Людмила Ричкова (Гродно), Вільям Розенберґ (Енн Арбор), Іріна Савєльєва (Москва), Анджей Тимовський (Нью-Йорк), Олег Турій (Львів), Татьяна Щитцова (Мінськ/Вільнюс), Наталя Яковенко (Київ).

9 жовтня відбулося засідання семи секцій, а також один круглий стіл.

На секції 1 «Що відбувається з гуманітарним знанням на пострадянському просторі?» за головування Іріни Савєльєвої (Москва) та за участі дискутанта Єлєни Гапової (Енн Арбор) були виголошені доповіді Міхаіла Соколова (Санкт-Петербурґ) «Старіння та оновлення соціальної теорії», Алєксандра Дмітрієва (Москва) «Після «нового історизму»: гуманітарні та соціальні науки наприкінці 2000-х», Наталії Самутіної (Москва) «Cinema studies: нові причини для метарефлексії», а також Боріса Стєпанова (Москва) «Соціологія культури: стратегії визначення дисципліни», які продемонстрували широкий спектр дослідницьких підходів до осмислення стану окремих дисциплін та соціогуманітарного знання в цілому. Авторів об’єднувало, серед іншого, бачення окремих дисциплін та напрямків як все більш динамічних та дифузних, чутливих до змін загальнотеоретичних підходів та сучасних соціальних викликів. В рамках роботи секції відбулася презентація книги «Национальная гуманитарная наука в мировом контексте: опыт России и Польши» за редакції Єжи Аксера та Іріни Савєльевої (Москва, 2010).

На секції 2 «Практична філософія сьогодні» за головування Татьяни Щитцової (Мінськ/Вільнюс) та за участі дискутанта Євгена Бистрицького (Київ) було виголошено, зокрема, доповідь Віталія Курєнного (Москва) «Філософія як інститут», у якій він наголошував на необхідності подальної професіоналізації практичної філософії і зменшення її втягненості в суспільні проблеми. У доповіді Ольги Шпараги (Мінськ/Вільнюс) «Как сделать философскую критику продуктивной в философском ландшафте Беларуси?», навпаки, було наголошено соціально-політичні чинники тиску на гуманітарне середовище у Білорусі та необхідність гуманітаріїв їм протистояти. У доповіді Михайла Чугуєнка (Харків) було висвітлено культурно-цивілізаційні та інституційні передумови феномену академічної нечесності, зокрема, автор звернув увагу на те, що ці неформальні практики, які виступають позірно як суто приватні стратегії, насправді міцно вписані у систему панівних соціальних стосунків. На думку автора, саме наявною конструкцією влади сгенерована, всіляко підтримується, і по суті безкарно відтворюється, індустрія контрафактного виробництва знання.

На секції 3 «Предметне поле та суспільна роль соцолінгвістики» за головування Ніколая Вахтіна (Санкт-Петербурґ) та за участі дискутанта Капітоліни Фьодорової (Санкт-Петербурґ) були виголошені доповіді, присвячені в основному соціолінгвістиці в Україні. Наталія Шумарова (Київ) проаналізувала стан дисципліни в Україні в цілому, пріоритетні теми та провідні центри досліджень від радянських часів до сьогодні, звернувши увагу також на суспільні та політичні чинники впливу на розвиток дисципліни. Олеся Палінська (Львов) у доповіді «Львівський регіолект: романтичний міф, лінгвістичні реалії» виклала власний аналіз результатів опитувань, проведених у різних частинах України, на тему сприйняття особливостей львівського регіолекту, зробивши висновок про значну міфологізованість сприйняття мовлення львів’ян як ними самими, так і тими, хто сприймає їх ззовні, що пов’язано з особливим місцем Львова на символічній мапі України. Ірина Брага (Київ) на основі усних інтерв’ю та включеного спостереження спробувала визначити та описати використання суржику продавцями та покупцями на ринку м. Суми (доповідь «Суржик як засіб спілкування в соціокомунікативній ситуації ринку»).

Секція 4 «Гуманітарне знання та інституціональні умови його виробництва на пострадянському просторі: перспектива соціології науки» (голова — Міхаіл Соколов (Санкт-Петербурґ), дискутант — Татьяна Зімєнкова (Білефельд) була представлена командою вчених із Санкт-Петербурґа, які займаються дослідженням самої спільноти соціологів — у Санкт-Петербурзі та на пострадянському просторі. У доповідях було висвітлено проблеми дослідження поділів у когнітивному ландшафті Санкт-Петербурґа засобами наукометрії, зокрема, через аналіз публікацій і покликань (Єкатєріна Ґуба «Когнітивний ландшафт петербурзької соціології: основні зони уваги»), проблему форм і можливостей реалізації міждисциплінарності та інституціональної підтримки кордонів дисциплін (Марія Сафонова «Інституціональні умови підтримки колективної ідентичності серед учени-гуманітаріїв: крос-дисциплінарні міграції у петербурзьких соціальних науках»), зміни економічних стратегій гуманітаріїв за останні 20 років (Кіріл Тітаєв «Економічні стратегії учених-гуманітаріїв: приклад петербурзької соціології»). У доповіді Дар’ї Дімке «Радянська соціологічна стаття: відсутній жанр» була здійснена спроба опису радянського соціолога як особливого «характеру».

На секціях 5 («Методологічні проблеми локально-регіональних і порубіжних досліджень») та 8 («Методологічні проблеми вивчення минулого»), які були об’єднані під головуванням Павла Тєрєшковіча (Мінськ) та за участі Леоніда Зашкільняка (Львів) як дискутанта, було представлено доповіді Алли Майорової (Саратов) «Культурний простір регіону як багатомірна модель культури», Володимира Ващенка (Дніпропетровськ) «Наративна психологія та методологія історичної науки: становлення поняття як спосіб інтердисциплінарної взаємодії» та Сєрґєя Рамазанова (м. Волжський Волгоградської області) «Трансформація методологічних принципів історичної думки Заходу і Сходу Європи у ХХ—на початку ХХІ ст.: спільне та особливе». Основна увага під час дискусії зверталася на проблему можливості/неможливості «нормалізації» радянської науки на основі її порівняння із західною. В рамках секції відбулася також презентація історико-культурологічного збірника «Схід/Захід» (Харків).

Секція 6 «Соціолінгвістика спонтанної взаємодії у контактних зонах» за головування Людмили Ричкової (Гродно) та за участі дискутанта Капітоліни Фьодорової (Санкт-Петербурґ) продовжила розглядати тематику, заторкнуту на секції 3. Прозвучали доповіді Владіміра Алпатова (Москва) «Співвідношення мов у офіційній і побутовій сфері на пострадянському просторі (на матеріалі Ташкента)», Тетяни Кузнєцової (Київ) «Ринок як текст», Людміли Ратушної (Пенза) «Ґендерні та вікові особливості комунікації на ринку комп’ютерної техніки».

На секції 7 «Гуманітарна освіта: досвід і перспективи» за головування Олега Турія (Львів) та за участі Тамари Гундорової (Київ) як дискутанта прозвучали доповіді Єлєни Гапової (Енн Арбор) «Проблема академічної автономії і пострадянська академія» та Івана Братуся (Київ) «Інтернет як засіб самовираження студентства: культурні норми та аномалії».

Увечері 9 жовтня відбувся загальний круглий стіл на тему «Інтердисциплінарність у гуманітаристиці: проблеми комунікації» за головування Вільяма Розенберґа (Енн Арбор) та за участі в якості дискутантів Кетрін Непомнящи (Нью-Йорк), Ненсі Конді (Піттсбурґ), Людмили Ричкової (Гродно), о. Бориса Ґудзяка (Львів) та Міхаеля Мозера (Відень). В рамках круглого столу було презентовано програму Erasmus Mundis "Cultural studies in literary interzones”, а також видання Європейського гуманітарного університету у Вільнюсі.

10 жовтня відбулася робота трьох секцій.

На секції 9 «Інституціоналізація чи інструменталізація: проблеми районування жіночих та ґендерних студій» за головування Оксани Маланчук-Рибак (Львів) та за участі Наталії Пушкарьової (Москва) як дискутанта прозвучали доповіді Олени Стяжкіної (Донецьк) «Пострадянська ґендерна оптика у методологіях історичного знання», Оксани Кісь (Львів) «Особливості (де)формування жіночої історії в сучасній Україні: національно-державницький імператив як дослідницька стратегія», Ольги Лабур (Київ) «Радянські ґендерні 1920-ті в сучасній українській історії: історіографічна мімікрія чи пошук нового?», які в основному концентрувалися на проблемах все ще слабкої представленості жіночої історії в мейнстримі пострадянської історіографії, запозичень модної ґендерної термінології без зміни парадиґм.

На секції 10 «Історична урбаністика: стан і перспективи розвитку» за головування Бориса Колоницького (Санкт-Петербурґ) та за участі Софії Дяк (Львів) як дискутанта прозвучали доповіді Юрія Волошина (Полтава) «Історична урбаністика Гетьманщини: стан, проблеми і перспективи досліджень» та Романа Голика (Львів) «Історична урбаністика в Галичині: ідеї, концепції, стереотипи», які мали історіографічний характер, а також доповіді Галини Стоянової (Одеса) «Урбаністична культура в контексті аналізу спектру міждисциплінарних досліджень», де аналізувалися міждисциплінарні зв’язки урбаністики, та доповідь Ґеннадія Сівохіна (Мінськ) «Приватне і публічне: тілесність в (не)місті», де в антропологічному ключі аналізувалися зміни тілесності людини в процесах урбанізації та модернізації.

Секція 11 «Символічна і політична географія Східної Європи» (голова — Ярослав Грицак (Львів), дискутант — Марк фон Гаґен (Аризона) об’єднала дві доповіді: Олени Бетлій (Київ) «Індустрія ментального картографування: приклад Східної Європи» та Ігора Скочиляса (Львів) «Від сакрального простору до адміністративного утворення: галицько-львівський випадок домодерної «ментальної географії» Східної Церкви». Дискусія розгорталася навколо проблеми конструювання Східної Європи, зокрема, у версії, запропонованій Ларі Вульфом.

Також 10 жовтня відбувся круглий стіл «Проблеми оцінки якості наукових досліджень у гуманітаристиці», де дискутанти (Євген Бистрицький (Київ), Тамара Гундорова (Київ), Георгій Касьянов (Київ) зосередилися на проблемі необхідності реформування Вищої атестаційної комісії або ж створення альтернативних їй інституцій. Було також підведено підсумки конференції в цілому; у своїх виступах керівники секцій окреслили основне коло проблем, що заторкувалися на секціях, зробивши акцент на тенденціях сучасної гуманітаристики в цілому і на пострадянському просторі зокрема.

http://www.mag-iah.com/ua/actions/conferencies/

Просмотров: 636 | Добавил: 1976 | Рейтинг: 0.0 |
Конструктор сайтов - uCozCopyright MyCorp © 2007