ГУЛЯЙ-ПОЛЕ Лежить Гуляй-Поле в крові і в сльозах, Потоптане, смертю розоране, В бомбових кратерах і черепах, В гільзах, В ожугах, В м'язах, В трісках... І навіть не крячуть ворони — |
Зникнення в “Останній Бакенбарді” |
У 20–30-i роки Олесь Бабiй був одним iз найпопулярнiших в Захiднiй Українi i за її межами поетом, прозаїком, публiцистом, полiтичним дiячем-пiдпiльником. Цiкава, позначена символiзмом лiрика, iнтимна i фiлософська, широкi епiчнi полотна, поеми, в яких змальовано розмах визвольних змагань українського народу впродовж усiєї 1-ої половини буремного ХХ столiття (О. Бабiя з повним правом можна назвати рапсодом визвольних змагань), захопливi гостросюжетнi повiстi, глибокi оповiдання i нариси, лiтерату |
ПІСНЯ ПРО НЕЗНИЩЕННІСТЬ МАТЕРІЇ Забрівши у хащі, закутаний у вітер, накритий небом і обмотаний піснями лежу, мов мудрий ліс, під папороті квітом і стигну, і холону, й твердну в білий камінь. |
АВТОБІОГРАФІЯ В горах, де ближче сонця, перший раз приглянувся небу , тоді щось дивне й незнане пробудилося у мені, і піднеслася голова, й слова прийшли до уст зелені. Тепер — де б я не був і коли-небудь, я все — п'яний дітвак із сонцем у кишені. |